наволікати

наволікати: -а́ю, -а́єш, недок., наволокти́, -лочу́, -ло́чеш; мин. ч. наволі́к, наволокла́, -ло́; док., перех., розм.

1) Волочачи, приносити велику кількість чого-небудь.

2) Натягуючи, покривати кого-, що-небудь.

3) перен. Накликати, зводити щось неприємне на кого-, що-небудь.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

наволікати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
наволікання — я, с. 1) Дія за знач. наволікати. 2) зах. Вид вишивки на кожухах гарусом … Український тлумачний словник
наволокти — див. наволікати … Український тлумачний словник
накликати — (що на кого що своїми діями / словами спричинити що н. неприємне, небажане), спровадити, спроваджувати, звести, зводити, наволокти, наволікати; навіщувати, напророкувати, напророчити (кому що наперед сказавши, подумавши про щось небажане, нібито… … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике